Річниця майдану

20 лютого – пам’ятна дата для українського народу. Саме у цей день у нашій державі зі скорботою в серці згадують учасників Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні. З цієї нагоди Житомирський-економіко гуманітарний інститут вшанував пам’ять загиблим воїнам.

МОНОЛОГ ОСИРОТІЛОГО БАТЬКА

Сину мій, падає небо! Хіба ти один в силі його зупинити? Я боюся, молюся за тебе. Ти – єдиний. Ти – юний. Тобі – жити й жити. …Ти не дав небу впасти на землю. Ти тримаєш його ще й досі. Тільки б жертва була не даремна. Тільки б дим не затягував просинь. Ти прости, мій єдиний сину, Що припав тобі жереб такий. Я спізнився на дві лиш години, А між нами тепер віки. Як же жити, синочку, без тебе, Коли все в мені плаче-голосить? Ти ж був мені сонцем і небом, Срібний сміх твій дзвенів стоголоссям. Буду жити без тебе, дитино, Жити так, щоб не падало небо. Біль нестерпний крізь роки нестиму. Буду жити… За себе й за тебе. Я не знала ні батька, ні сина. На Майдані у день той не була. Та як мати і просто людина Монолог цей я серцем почула..