Микола ПЕРЕЛИГІН: „РАЗОМ З ДОБРОЗИЧЛИВІСТЮ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ СЛІД СТВОРИТИ Й АТМОСФЕРУ ВИМОГЛИВОСТІ”

22 лютого, 2012

Ігор ОЛЕКСАНДРОВ, журналіст.

Офіційне джерело: http://ukrtribune.org.ua/2012/02/mikola-pereligin-%E2%80%9Erazom-z-dobrozichlivistyu-po-vidnoshennyu-do-studentiv-z-osoblivimi-potrebami-slid-stvoriti-jj-atmosferu-vimoglivosti%E2%80%9D/

Житомирський економіко-гуманітарний інститут Університету “Україна” за 12 років своєї діяльності підготував понад 1000 фахівців. Одним із завдань інституту є посильне сприяння людям з фізичними та сенсорними вадами в отриманні ними освіти зі спеціальностей, що користуються попитом на ринку праці. В жовтні 2011 року інститут очолив молодий науковець, кандидат економічних наук Микола Перелигін.

- Миколо Миколайовичу, креативна педагогічна освіта визначає таку організацію навчання, виховання і розвитку творчої активності студентів, яка прагне отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності та самостійного створення нового. На сучасному етапі розвитку відбулося певне відставання освіти від креативної науки. Якщо наука кардинально змінюється, то система освіти не завжди змінює усталені парадигми освіти…

- Я вважаю, що система класичної моделі освіти не завжди створює умови втілення альтернативного педагогічного досвіду і неспроможна на належному масовому рівні асимілювати досвід кращих педагогів-новаторів через консерватизм „академізму системи”. Вихід із цієї ситуації усвідомлює суспільство: освіта потребує реформування. З огляду на це на противагу традиційній системі освіти відповідно до креативної концепції освіти сформувалася педагогічна система, яка відходить від механічного перенесення знань, а за основу взято пошукову діяльність студентів. Вона створює можливість для самоактуалізації та розвитку творчої індивідуальності, яка спрямована на розвиток особистісних стратегій, оригінальності та обдарованості .

В нашому інституті запроваджено навчання за кредитно-модульною системою. Згідно з нею навчальний матеріал розподілено на логічно завершені модулі, кількість яких складає від 2-х до 4-х (як правило, 2-3 модулі на чотириместр). У межах кожного окремого модуля студент виконує різні види навчальної роботи, які відповідним чином оцінюються: робота на лекціях, відповіді на семінарських і практичних заняттях, підготовка до семінарських, практичних занять і лабораторних робіт, виконання лабораторних робіт, доповнення, експрес-контрольні, самостійні роботи, індивідуальні завдання, реферати, курсові роботи, розрахунково-графічні роботи тощо. Кожен вид роботи оцінюється відповідною кількістю балів (наприклад, відповідь на семінарському занятті – 4 бали, доповнення – 1 бал, експрес-контрольна – 2 бали). Студент може отримати заохочувальні бали за участь у науково-дослідній роботі, старанність та своєчасність виконання обов’язкових завдань тощо.

Кожен модуль (як складова навчального процесу) завершується модульною контрольною роботою, спрямованою на закріплення, узагальнення та систематизацію отриманих під час навчання знань та умінь. До модульного контролю студент допускається за умови вчасного виконання запланованих завдань. За результатами поточного контролю та модульного контролю студент отримує підсумкову рейтингову оцінку, яка виражається в балах, оцінкою за традиційною шкалою (задовільно, добре. Відмінно) та рівнем за шкалою ECTS (A, B, C, B, E, FX, F).

За результатами вивчення дисципліни протягом чотириместра студент може отримати максимальну кількість балів – 100. Якщо студент вчасно та успішно виконав всі завдання в межах конкретних модулів і модульні контролі, він отримує підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка заноситься у відомість і залікову книжку. Якщо студент хоче підвищити підсумкову оцінку, він може складати семестровий іспит. Таким чином, підсумковий іспит не є обов’язковим за умови своєчасного та успішного виконання основних видів навчальної роботи. Тобто, суттєво зростає мотивація систематичної навчально-пізнавальної діяльності студента, з одного боку, та об’ективність і ефективність контролю та оцінювання, з іншого.

З методами контролю і формами оцінювання студенти ознайомлюються з перших занять, тому сприймають кожний вид контролю свідомо і готуються до нього. Тобто, це свідчить про те, що контроль впливає на інтенсивність самостійної роботи студентів, що є важливим аргументом в теперішній час, коли на самостійне вивчення відводиться значна частина навчального матеріалу. Сам рейтинговий підхід до оцінювання знань відповідає індивідуальним здібностям і можливостям кожного із студентів. Рейтингова система оцінки знань та вмінь дозволяє ранжувати студентів, тобто визначати першого і останнього, що вносить змагальність у навчальний процес.

- В організаційній роботі будь-якого викладача першочерговим завданням виступає надання допомоги кожному студенту у створенні умов найбільшого сприяння для вільного розвитку його особистості. У зв’язку з цим актуальне питання розробки особистісних стратегій навчання кожного студента.

- Так. Особливу увагу ми постійно звертаємо на студентів з особливими потребами, створивши відповідні умови для досягнення результату. Підготовчий період організації роботи студентів з дисципліни закінчується підготовкою наступних організаційно-методичних матеріалів: перелік умінь (що повинен уміти студент після засвоєння дисципліни), термінів. Понять, визначень, формул тощо, які студент повинен знати й уміти відтворити без використання додаткових джерел інформації; план-графік здачі завдань з дисципліни на семестр; вимоги до якості виконання завдань, розв’язання розрахункових задач; вимоги-нормативи до виконання контрольних робіт; робоча програма дисципліни; збірник завдань-задач з дисципліни для аудиторних занять і для самостійної поза аудиторної роботи студентів. Забезпечення студентів всіма необхідними інформаційно-методичними розробками має звести до мінімуму можливі непродуктивні затрати часу і створити передумови для раціональної організації їх навчальної роботи.

- Але після вивчення певного розділу (теми) модуля з метою отримання інформації про якість засвоєння теоретичного матеріалу, визначення рівня навченості студентів має проводитися поточний контроль.

- Як свідчить педагогічний досвід, кредитно-модульна система значною мірою нейтралізує недоліки традиційної школи завдяки створенню таких дидактичних умов як: організація навчального процесу за інноваційними проблемно-модульними програмами, які, розкриваючи соціально-функціональну роль кожного, чітко визначають психолого-дидактичний зміст спільної діяльності викладача і студента на певному етапі функціонування навчального модуля, забезпечують розвиток певного набору культурних функцій особистості з її ментальним досвідом і потенціалом; детальна технологізованість модульно-розвивального процесу на рівні окремого навчального курсу (сукупність навчальних модулів), змістового модуля (вісім основних освітніх технологій) і міні-модуля (30-, 25-, 20-хвилинне навчальне заняття з чітко визначеною системою проблемно-діалогічних завдань); зменшення щоденних навчальних навантажень на студента: замість п’яти-семи предметів він готує і вивчає два-три, максимум чотири, що дає йому змогу в кілька разів підвищити зосередженість на певному освітньому змісті; гармонізація системи особистісної готовності студентів за допомогою спеціальних психолого-педагогічних заходів (систематичне, ґрунтовне тестування інтелектуального й особистісного зростання, гнучкий режим навчальної і позанавчальної роботи тощо); оптимізація індивідуального пізнавального процесу кожного студента, оскільки навчання розпочинається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і завершується рефлексивним осмисленням себе, своїх можливостей у реальному світі; їх змістовій психолого-педагогічній характеристики, що дає змогу в деталях проектувати організацію навчально-виховного процесу у формах розвивальної педагогічної взаємодії на основі соціально-культурного досвіду. Рейтингова система передбачає визначення рівня оволодіння студентами змісту навчального матеріалу з кожної навчальної теми чи навчального блоку цілісного курсу, сформованості вмінь і навичок.

Використання рейтингової системи вимагає дещо нового підходу до технології аналізу і оцінки навчальної діяльності студентів, а також зіставлення рейтингових показників з офіційно діючими критеріями оцінок. Ця система ґрунтується на демократизмі, сприяє гуманізації навчально-виховного процесу; підвищенню відповідальності за виконання навчальних завдань, позитивно впливає на активізацію навчальної діяльності, стимулює студентів до систематичної праці.

У процесі аналізу і оцінки навчальної діяльності студентів варто дотримуватися таких правил: пам’ятати, що аналіз і оцінка знань, умінь та навичок студентів - це шлях забезпечення зворотного зв’язку у процесі навчання. Необхідно дотримуватись систематичності в аналізі й оцінці знань, умінь і навичок студентів, створювати ситуацію значимості процесу перевірки й оцінки навчальної діяльності студентів. Ми з повагою ставимось до навчальної праці вихованців та всіляко стимулюємо її. Ми чітко формулюємо запитання, які спонукали б студентів до активних мислительних дій, витримуваємо паузу, яка дає змогу всім студентам зібратися з думками. Лише після цього запрошувєем конкретного студента для відповіді, уважно слухаєм відповідь, схвальним словом, жестом і мімікою стимулюємо розумову, не перебиваючи відповідь студента. Після завершення відповіді робимо її короткий аналіз, аргументовано й об’єктивно оцінюваємо. Ми залишаємо за студентами можливість повторно опрацьовувати навчальний матеріал, виконувати навчальне завдання відповідно до їх індивідуальних розумових можливостей. Під час відповідей студент може користуватися опорними конспектами, схемами, довідниками, іншими наочними матеріалами.

- У жорстких умовах соціальної конкуренції виживає тільки підготовлений, компетентний, упевнений у собі фахівець. Для осіб із функціональними обмеженнями здоров’я отримання вищої освіти, престижної спеціальності, гідно оплачуваної праці – чи не єдина можливість подолати стан відчуження, соціальної ексклюзії, в якому вони опинилися за об’єктивних умов, пов’язаних зі станом здоров’я.

- Так, у кожного студента з інвалідністю є свої особливості й функціональні обмеження, які ускладнюють процеси навчання в інтегрованому середовищі… Для забезпечення рівного доступу таких людей до освіти необхідно впроваджувати у навчально-виховний процес спеціальні методи, педагогічні технології, адаптивні технічні засоби. Наприклад, запровадження інтерактивної моделі навчання. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх його учасників. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і студент, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання виробничих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок, умінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Суттєвими компонентами співробітництва у процесі навчання є позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, що стимулює діяльність, індивідуальна і групова підзвітність, навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах, обробка даних про роботу групи. Структурне систематичне включення цих основних елементів у ситуацію навчання дозволяє сподіватися, що група буде застосовувати саме спільні зусилля. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу (наприклад, викладача) над іншими, так і однієї думки над іншими. Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, сприймати протилежні думки. Це особливо важливо за умов взаємодії викладача та членів академічної групи, до якої входять студенти з особливими потребами. Адже саме у такий спосіб вони зможуть відчувати себе рівними партнерами професійної взаємодії.

- Чи не виникає проблем в інтегрованих групах, де навчаються також студенти з особливими потребами?

- Ні, лише атмосфера доброзичливості та порозуміння, яку ми намагаємось створити в інституті, допоможе максимально розкритися студентам із особливими потребами, які зазвичай приходять у навчальний заклад скутими, пасивними.

Проте не слід забувати, що поруч із доброзичливістю слід створити по відношенню до таких студентів атмосферу вимогливості. В інституті ніхто не робить знижки з огляду на їх певні фізичні обмеження. Студент із самого початку навчання розуміє, що для досягнення успіху він має бути кращим, більш ініціативним, креативним. Така позиція дає відчутні результати. Студенти з особливими потребами не відчувають себе не такими, як усі, їх не принижують жалістю, не обмежують у діяльності. Вони беруть участь і перемагають в інститутських олімпіадах, ведуть наукові розвідки і публікують їх результати в наукових збірниках.

Метою застосування таких технологій є також надання психолого-педагогічної допомоги молоді з особливими потребами у становленні її суб’єктності, культурної ідентифікації, життєвого самовизначення. Однією з найпростіших ланок, із яких складається особистісно орієнтована технологія, є особистісно орієнтована педагогічна ситуація, опинившись в якій молода людина повинна шукати її сенс для себе особисто, вміти пристосувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку.

ДОСЬЄ

Перелигін Микола Миколайович народився у 1979 році у м. Новоград-Волинському Житомирської області в сім’ї військовослужбовця, одружений, має сина. У 2001 році закінчив Житомирський інститут підприємництва та сучасних технологій за спеціальністю “Фінанси” та отримав кваліфікацію економіста. В тому ж році вступив до аспірантури Житомирського державного агроекологічного університету, в 2005 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кадидата економічних наук. Нині – здобувач на кафедрі «Економіка АПК» Житомирського національного агроекологічного університету для здобуття ступеня доктора економічних наук.

Приступив до керівництва навчальним закладом Микола Перелигін у непростий для вищої школи час. Молодий колектив Житомирського інституту прийняв його із надією на те, що енергія молодості, прагнення до успіху допоможуть подолати ті проблеми, які заважають розвитку навчального закладу.

Підтримуючи традиції, які утвердились в інституті, Микола Миколайович виробляє стратегію подальшого розвитку навчального закладу, утвердження його позицій, підтримки молодих науковців. Основним завданням він вважає використання потенціалу науково-педагогічного колективу, адже зараз саме відбувається його становлення і активний розвиток. В складі інституту 21 штатний викладач, 11 з яких – молоді науковці, які щойно захистили кандидатські дисертації, або готуються до захисту. У 2010-2011рр. успішно захистилися і поповнили колектив науковими кадрами 4 викладачі, які здобули наукові звання кандидата соціологічних наук, кандидата наук з фізичного виховання і спорту (2), (фізичної реабілітації та олімпійського і професійного спорту), кандидата філологічних наук (перекладознавство). У 2011-2012 рр. колектив поповниться 3 кандидатами економічних наук, кандидатами філологічних наук, психологічних наук, політичних наук.

Усі ці молоді викладачі виросли разом з інститутом, започатковували його традиції, утверджували імідж. Основним завданням молодий директор вважає дати змогу молодим науковцям реалізувати себе у професійній діяльності. Тому свою діяльність він розпочав з розширення спектру освітніх послуг, що виражається у ліцензуванні нових напрямів підготовки. Інститут протягом всієї діяльності готував фахівців за чотирма напрямами ОКР бакалавр, спеціаліст, магістр, колектив працює над тим, щоб запровадити ще три напрями підготовки, і зробив уже перші кроки для цього. Привабливими стали напрями підготовки «Туризм», «Філологія», «Здоров’я людини», ініціатива з ліцензування яких була підтримана Регіональною громадською експертною комісією ДАКу в Житомирській області.

Наступним напрямом діяльності Микола Перелигін вважає підтримку і розвиток тих традицій і здобутків, які утвердились впродовж 12 років діяльності. А це подальший розвиток інноваційних технологій, кредитно-модульної системи навчання.